субота, 19 листопада 2016 р.

"Грає на ринвах-гобоях..."


Грає на ринвах-гобоях
Легіт вологий ранковий
І огортає габою
Постать твою випадкову.
Спогади хмарами линуть,
Стигне в руках філіжанка.
Наче зійшов зі світлини
І розчинився в світанку.
Звідки ти виринув, друже?
Пам’ять палає, мов ватра.
Ти цей вогонь не подужав,
Вже й намагатись не варто.
Постать твоя недосяжна
Тане в ранковім тумані.
Виє в провулках звитяжно
Згаяний шанс наш останній.

09.11.2016