вівторок, 23 лютого 2016 р.

Осіннє без назви



Кленового листя леза іржаві
Крають пронизливу неба синь.
Все, що докучливе, все, що зайве,
Все, що не твоє, – скинь.

Все, що втрачати змушує спокій,
Вижени геть з глибини сновидінь.
Дихай, кричи до нестями, допоки
Бачиш пронизливу синь,

Чуєш птахів чудернацькі розмови,
Всмоктуєш тілом останню теплінь…
Просто звільнись, народися новим,
Просто все зайве скинь.


28.12.2006 – 7.03.2007

Немає коментарів:

Дописати коментар