понеділок, 22 червня 2015 р.

"Рукой плеча коснуться не спеши"


(Лина Костенко, перевод с украинского)

Рукой плеча коснуться не спеши.
Уместно это лишь, быть может, в танце.
Доверие — пугливый зверь, сбежит.
Он любит иней и мороз дистанций.

Он любит время. Бег его реки.
Он странный зверь, ему по нраву мука.
Он любит расстоянье и разлуку.
Но он не любит на плече руки.

И тут, в садах, в сонатах соловья,
Он чувствует движенье браконьера,
Словно капканы взгляды и слова,
Спектакль ему такой уж не премьера.

Людской души тоскливая тайга!
О, где ж тот зверь, позвать бы его все же!
Но сам он подойдет к твоим ногам
И на колени голову положит.

10.12.2011

Оригінальний текст

***
Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра – звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.

Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку,
Але не любить на плечі руки.

У цих садах, в сонатах солов‘їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
І цей спектакль йому вже не прем‘єра.

Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.

Немає коментарів:

Дописати коментар